Сирота Сергій Вікторович

Народився 1968 року в Києві. Закінчив 145-ту фізико-математичну школу, поступив до КПІ на факультет систем управління, кафедру прикладної математики. Закінчив КПІ у 1992 році, на той час кафедра вже була в складі факультету інформатики та обчислювальної техніки. У 2006 році захистив кандидатську дисертацію. Викладаю в КПІ з 2008 року.

Які предмети Ви викладаєте?

«Алгоритми і структури даних», «Обчислювальна геометрія та комп’ютерна графіка», «Методи підтримки прийняття рішень», «Автоматизоване опрацювання текстів».

Розкажіть, будь ласка, про свою сім’ю.

У мене кохана дружина, дві красуні дочки, зять, дві онуки, і батьки. Дай їм усім, Боже, здоров’я і довголіття!

Ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Мріяв стати IT-інженером і міліонером.

Чи пам’ятаєте Ви своє перше знайомство з комп’ютером? Яким воно було?

Як зустріч із людиною, котру знав усе життя.

У Вас зараз є хобі?

Я маю багато захоплень. Серед них — подорожі, музика, техніка. Зрештою —викладання. У вільний час змінюю вид занять.

Уявіть, що у світі зникли всі книжки, фільми, музичні твори, а Ви маєте можливість зберегти по одному твору. Що збережете?

Робитиму все, щоб зберегти дітей і онуків. Тому що це майбутнє кожної людини.

Якби Ви спіймали золоту рибку, які бажання Ви б загадали?

Мені так не пощастить, тому звик виконувати свої бажання самостійно.

Чи вірите Ви в Бога?

Так. Тому що вважаю модель, у якій Він існує, найадекватнішою.

Яким було ваше студентське життя?

Яскравим. Перший курс — відмінник. Потім — 2 роки армії (нас тоді не запитували). Повернувся в іншу країну.

На другий курс пішов уже дорослим і одруженим. На третьому народилась дочка. Четвертий, п’ятий і половину шостого закінчив за півтора роки екстерном із червоним дипломом.

На п’ятому курсі вже мав власну справу і 15 підлеглих.

Чи були у Вашому житті випадки, які кардинально його змінили?

Руйнування «залізної завіси» та відкриття всього світу поза СРСР.

Які емоції у Вас викликав розпад СРСР?

Велику радість та ейфорію.

Стаючи жовтенятком, піонером, комсомольцем, чи вірили Ви в прекрасне соціалістичне майбутнє?

Так.

Чи є у Вас улюбленці серед студентів?

Ні. Усі однаково класні.

Чи шкода Вам відраховувати студентів?

Ні. Прийшов учитися — учись. Не хочеш — іди.

Часто можна почути: попередні курси були кращі від теперішніх. Як ставитесь до цієї думки? Чи правда, що в нашій країні з кожним роком погіршується якість виховання в школі?

Неправда. Просто часи змінюються.

А якість виховання й освіти сьогодні залежить від мене і моїх колег, тому вона не може погіршуватись.

«Вік живи, вік учись». Що останнім часом вивчили або дізнались?

Як робити прокидку портів на роутері.