Любашенко Наталія Дмитрівна

Сторінка проекту «Intellect»: http://intellect.pma.fpm.kpi.ua/profile/lnd1

Які предмети Ви викладаєте?

«Програмування», «Методи обчислень», «Методи штучного інтелекту».

Чому Ви вирішили стати викладачем?

Відверто кажучи, я не вирішувала стати викладачем, це сталось випадково.

Чи шкода Вам відраховувати студентів?

Дуже-дуже-дуже шкода.

Чи вважаєте Ви, що з роками рівень студентів падає?

З роками не падає, а, навпаки, підвищується. Але студентам потрібні нові форми викладання предметів.

Якби у світі зникли всі твори мистецтва, яку книжку та кінофільм Ви би зберегли?

Я би зберегла радянський кінофільм (його ніхто не знає) «Без права на пощаду», і книжки англійської письменниці Ватто.

Чи вірите Ви в бога?

У бога я не вірю. У життя після смерті — також. Я вважаю, що життя має початок і кінець, і це кінець остаточний.

Якби Ви спіймали золоту рибку, які бажання Ви б загадали?

Це прозвучить смішно, але я б замовила добру вечерю.

А ще загадала б, щоб усі авдиторії було заповнено теплом і чудовими технічними засобами. Тоді лекції будуть насиченіші й ефективніші. Вважаю метод викладання, коли використовуються тільки дошка, крейда і холод, застарілими.

Які у Вас хобі?

Туризм — найкращий відпочинок. Також — в’язання гачком.

Ким Ви мріяли стати в дитинстві?

Ніким не мріяла. Насолоджувалася тим, ким була.

Чи можете згадати смішний випадок за роки викладання в університеті?

Одного разу викладач історії сказав таке: «Капіталізм у світі рухається до прірви семимильними кроками». Потім через декілька речень додав: «А Радянський союз і аналогічні країни наздоганяють його та переганяють».

Чи хотіли б щось змінити на кафедрі?

Справа в тому, що кафедра набирає дуже гарних студентів. У цьому плані ми не маємо рівних, тому нічого змінювати в цьому напрямку не потрібно. Ми повинні все зробити, щоб підтримувати студентів від першого до останнього курсу. Не відраховувати, а робити все, щоб утримувати їх у ВНЗ.

Чи були у Вашому житті випадки, які кардинально змінили Вас як особистість?

У житті буває багато неприємних подій, які дуже впливають на людину. Але, якщо в організмі є фундамент, то людину можна дуже нахилити, але вона потім розпрямляється, і згодом усе це згадується з задоволенням. Життя було насичене, життя було цікаве. Усі ці епізоди вносять різноманітність. Бо, як казала моя подружка, одноманітність убиває.

Я взагалі вважаю, що все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.