Як вибирати ВНЗ та спеціальність у галузі ІТ

Якщо Ви ― людина технічного складу розуму чи здібностей, то Вас можуть зацікавити міркування стосовно раціонального вибору вищого навчального закладу та спеціальності від завідувача кафедри найкращого технічного ВНЗ України, який до того ж більшу частину свого життя активно задіяний у комп’ютерному бізнесі.

Отже, пропонуємо Вашій увазі алгоритм вибору ВНЗ та спеціальності за напрямом ІТ, програмування чи в супутній галузі від Олега Романовича Чертова, завідувача кафедри прикладної математики КПІ ім. Ігоря Сікорського.

  1. Вступати в Україні чи за кордоном?

На бакалавраті, безумовно, ліпше вчитися в Україні, бо перехід від шкільного життя до студентського є стресовим: інші стосунки з оточуючими, інший рівень відповідальності та навантаження тощо. Пережити такий стрес простіше у звичнішому оточенні (рідна мова спілкування, близький менталітет однолітків, зрозумілі побутові питання, фінансова підтримка батьків).

При виборі навчання в магістратурі діють суттєво інші фактори, і їх потрібно розглядати індивідуально.

  1. Вступати до ВНЗ Києва чи ні?

Однозначна відповідь — Києва. Адже навчання ― це не тільки одержання знань та оволодіння навичками, а й зав’язування корисних знайомств та пошук роботи під час здобуття освіти. Академічну освіту потрібно обов’язково доповнювати початковою роботою за спеціальністю, і столиця надає для цього найліпші можливості.

  1. Вступати до універсального ВНЗ чи спеціалізованого (авіаційного, транспортного тощо)?

Якщо у Вас у родині склалася традиція, якій Ви хочете слідувати, то має сенс вибирати відповідний спеціалізований навчальний заклад. Але в загальному випадку ліпше вчитися в універсальному виші, у якому розглядають загальніші моделі та ситуації. Тоді у Вас завжди буде можливість перейти від загального до конкретного, більш спеціалізованого. У зворотному напрямку перехід завжди складніший.

  1. Якщо вступати за напрямом ІТ, програмування чи в супутній галузі, то до якого київського універсального університету вступати ліпше?

Наразі добрих варіантів тільки два ― КПІ ім. Ігоря Сікорського та КНУ ім. Тараса Шевченка. Достатньо просто зайти в будь-яку ІТ’шну українську компанію та запитати, де переважно вчилися її працівники. Можливо, колись (за Ваших дітей чи онуків :)) ситуація й зміниться, але зараз просто не слухайте крикливих рекламників. Тільки хардкор ― або Київський політех, або Університет ім. Шевченка. :)

  1. То, все ж таки, КПІ ім. Ігоря Сікорського чи КНУ ім. Тараса Шевченка?

Тільки подивіться ― на честь кого названо ці університети, і відразу стане зрозуміло, хто з них ближчий до технічного профілю. :)

Якщо без жартів, то сміливо вибирайте будь-який із цих ВНЗ, і не помилитеся. Так, Вас навчатимуть різні викладачі, але загальна атмосфера, сталі традиції, професійне та інноваційне оточення нададуть Вам усі можливості стати справжнім професіоналом. А вже станете Ви ним чи ні, залежатиме, насамперед, від Вас самих.

Один маленький нюанс, усе-таки, хотілося б відмітити. Колись у навчально-методичній комісії Міністерства освіти і науки України розглядали питання ― чим повинно завершуватися навчання бакалавра? Представники КНУ ім. Тараса Шевченка стверджували, що державним екзаменом, на який виносяться питання з 3–4 ключових дисциплін, які студент вивчав протягом свого навчання на бакалавраті. Я ж, як представник Київського політеху, наполягав, що на завершення свого навчання бакалавр повинен підготувати дипломну роботу, тобто розробити й запрограмувати певну математичну модель та публічно захистити її, наочно продемонструвати, що він став справжнім інженером.

Обидва підходи мають право на життя, тому вибирайте той, що Вам ближчий.

  1. Яку спеціальність обрати?

Прикладну математику ― яку ще спеціальність може порекомендувати завідувач кафедри прикладної математики? :)

А тепер ― дуже серйозно, бо спеціальність потрібно вибирати під час вступу відразу. Можливо, я не розкрию великої таємниці, але за великим рахунком суттєвої різниці між програмною чи комп’ютерною інженерією, комп’ютерними науками чи інформаційними технологіями, системним аналізом чи прикладною математикою — немає! Є низка базових математичних та програмістських дисциплін, спільних для всіх цих спеціальностей, і є значна складова самостійного навчання: що Ви будете вчити досконало, а що ― аби тільки поставили оцінку.

Скажу по секрету: наскільки кваліфікованим фахівцем Ви станете по завершенні навчання, залежить, насамперед, від другої складової. У нормальному ВНЗ на добрій кафедрі Вам допоможуть стати гідним фахівцем, але остаточний рівень своєї кваліфікації сформуєте тільки Ви самі.

І тут знову потрібно враховувати певні нюанси ― а які додаткові речі (added value) Ви зможете отримати від своєї університетської освіти? Програмувати навчаться всі, але чим Ви будете ліпші від якогось індійського чи китайського програміста, яких на порядок більше, ніж наших, суто в силу демографії?

Спеціальність «Прикладна математика» пропонує ґрунтовну математичну та алгоритмічну підготовку, яка може стати фундаментом Вашої майбутньої перемоги в битві за достойне місце роботи. Адже опанувати певні математичні підходи та методи у більш зрілому віці значно важче, ніж у студентські роки. А з суто технологічними речами (новими бібліотеками, фреймворками тощо) можна буде розібратися й потім, самостійно.

Кафедра прикладної математики КПІ ім. Ігоря Сікорського має додатковий бонус. На магістратурі ми готуємо фахівців за спеціалізацією «Data Science and Mathematical Modeling». На моє глибоке переконання, майбутнє ІТ лежить саме за фахівцями Data Science, що мають поєднувати знання математики, програмування та проблемної області, якою б вона не була.

 

Приєднуйтеся до нас!